Ольга Захарівна була одружена двадцять років. Коли її синам було по сімнадцять і дванадцять років, чоловік пішов від неї до молодої. Покликав із собою синів. На поклик відгукнувся лише старший – батько більше заробляв. Так старший син зрадив матір через гроші. Минули роки, молодший, Артур теж виріс, влаштувався на завод, спочатку учнем верстатника, потім сам почав працювати за фахом. Потім одружується і приводить дружину до своєї з мамою однокімнатної квартири . Ользі Захарівні, звичайно, не подобається спати на кухні.
Іноді вона висловлюється про це вголос, що, звичайно ж, викликає невдоволення у невістки. Незабаром теща Артура дарує їм квартиру, куди молоді та переїжджають жити, подалі від Ольги Захарівни. Артур щасливий, що мати не може до них часто їздити. І щодня возить тещу на роботу. Його дружина, Галина, заробляє втричі більше за нього. І тягне на собі і дім, і чоловіка та двох дітей. Галина взагалі не спілкується зі свекрухою, і всіляко перешkоджає спілкуванню Артура з матір’ю. Той став підкаблучником, і , прислухаючись до слів дружини, практично припиняє спілкування з матір’ю. Потім Галина знаходить роботу за кордоном та переїжджає туди з дітьми.
Ольга Захарівна, засмучена тим, що її син залишився сам, висловила невістці свої претензії. У результаті Артур, за навчанням дружини припиняє будь-яке спілкування з матір’ю. Галина спокійно живе собі за кордоном, виховує синів. Вона, яка ревнувала його до кожної спідниці, тепер завела собі чоловіка. Повертатись і не планує. А в її квартирі тепер господарює Артур. А Ольга Захарівна залишилася сама. Один її син відмовився від матері через гроші, а другий її син перестав спілкуватися з матір’ю через квартиру. І онуки з нею відмовляються спілкуватись. Навіть по телефону. Ось так, невістка Галина, покинула чоловіка Артура і влаштувала свекрусі, Ользі Захарівні, “солодке” життя. Може хтось стане стверджувати, що Ольга Захарівна ” свекобра “?