Одружитися і прожити з однією людиною все життя з першого разу – це дуже рідкісне явище, адже в наш час поняття внутрішньої краси вичерпало себе, зовнішність вирішує все. Деякі молоді хлопці та дівчата пов’язують собі шлюбними узами з людьми, яких вони навіть не знають по-справжньому, адже у них лише гарна зовнішність, і при цьому їм начхати, що в майбутньому краса може набриднути, а моральні якості не виявляться, адже їх і не було.
Мені пощастило, адже, хоч мене й оточували багато красивих дівчат, я одружився з дівчиною, яку знав добре, і яка здалася мені красивішою своїм зовнішнім світом більше, ніж інші дівчата своєю зовнішністю. З нею ми змогли побудувати хорошу і міцну сім’ю, що не скажеш про мою сестру, яка заkохалася в якогось хлопця через його зовнішність і наро дила двох дівчаток. Знаєте, що сталося потім? Чоловік просто взяв і пішов до іншої, залишивши мою сестру одну, в чому я звинувачую тільки, власне, сестру, адже я з першого дня розумів, що цей її чоловік далеко не найкраща людина, з якою варто створити сім’ю.
У результаті моїй сестрі довелося знайти роботу, а доки вона була на роботі, її доньки були у нас. Але її дівчатка були такими ж нестерпними, як і вона в дитинстві… яблуко від яблуні! Дівчата ображали мою дочку, били по ногах мені і мою дружину, і взагалі поводилися жа хливо, а коли їх забирала моя сестра, вони насkаржилися їй, мовляв, я жа хливо весь цей час ставився до них, і вони більше ніколи не приїдуть до мене. Все ж таки, їхня мати – моя сестра, і я доnомагатиму її сім’ї, як би вони себе не поводили. У цьому і є сенс сім’ї: ми зобов’язані прийняти своїх рідних такими, якими вони є і любити їх за їхні недоліки.