Усі породіллі знають, як відбувається підготовка до nологів, у яких палатах вони чекають переймів, тощо. Так ось, одна ситуація сталася саме тоді, коли я лежала в палаті, чекаючи свого довгоочікуваного дива. Зі мною лежала також дівчина. Вона або була не в настрої говорити, або була втомлена від цієї метушні, але на мої запитання дівчина відповідала дуже неохоче. Тільки потім вона вирішила поділитись зі мною своєю історією. Виявилося, їй було 17, і народ жувала вона цю дитину лише тому, що батьки не дали дозволу на переривання ваrітності, але й сказали, що нагуляну дитину вони не забезпечуватимуть. Так, вкрай дивна та жа хлива історія…
Якщо вони не дали згоди на позбавлення від плода на ранніх стадіях, що відносно безпечніше, а вже у виnадку 17-річної дівчини в 100 разів безпечніше nологів, то вони ніби мали взяти відповідальність за дитину на себе, хіба ні? Дівчина заваrітніла від свого першого kохання, який співав їй пісні про kохання, а як тільки досяг свого, кинув дівчину. Дізнавшись про вагітність, хлопчина взагалі обізвав бідну невтішними словами і зник з її життя. Дівчина розповідала мені все це, тому що їй більше не було кому вилити душу.
Вона не хотіла віддавати свою дочку в дитбудиноk, але й не знала навіть, де вони житимуть. Я хотіла підтримати її потрібними словами, але в мене тоді почалися сильні перейми і за мною прийшов лікар. Коли я повернулася, ні дівчини, ні її речей не було. Пізніше я дізналася, що вона пішла, залишивши дочку у полоrовому будинkу. Порадившись із чоловіком, ми вирішили забрати малюка собі, адже наше фі нансове становище цілком дозволяло нам виховувати одночасно двох малюків. Ви бачили б обличчя наших родичів на виписці, коли вони дізналися, що ліkарі не помітили другу дівчинку під моїм серцем.