Як то кажуть “нова мітла мете по-новому”. У справедливості цього виразу ми переконалися на власному досвіді. Начальство у нас змінилося в травні. І почався театр абсурду. Вже не знаю, чим там його спантеличило вище начальство, але його нововведення спочатку нас розвеселило. Через місяць, після вступу на посаду, Артур Сергійович скликав нас на нараду, на якій зробив наступне оголошення: – Колеги, фірма багато витрачає на чай, каву, цукор, туалетний папір. З метою економії мною прийнято рішення викреслити цю статтю витрат з бюд жету фірми. Відтепер ви самі себе повин ні забезпечити себе зазначеними товарами. Ми похихикали в кулачок:”чим би начальство не тішилося, аби працювати не заважало”.
Потім вирішили, що кожен сам для себе купувати не буде, а скинемося з зарnлати і куnимо необхідний обсяг оптом. Сказано зроблено. Продовжуємо працювати. Ще через місяць нові збори і нове оголошення Артура Сергійовича: – З метою економії бюджету відтепер з бюд жету викреслюються витра ти на кулери і воду для них. Тут ми стали заперечувати, сперечатися. Прийшли до наступного рішення: кулери оплачує фірма, а воду ми купуємо за свій рахунок. Наші відрахування із зарnлати на забезпечення сприятливих умов роботи ще трохи підросли. Але тиждень тому, увійшовши у раж, начальник знову зібрав загальні збори колективу і заявив:
– У нас багато коштів йде на придбання паперу і чорнила для принтерів. Я прийняв рішення, що заkупівлю зазначених товарів пови нен проводити колектив. Ось ця його заява викликала вже бурю. – Нам звітів здавати листів по триста на місяць! Чому ми повинні самі фі нансувати потреби фірми! – Ви знаєте, скільки коштує пачка офісного паперу!.. Ми вирішили, що всі звіти будемо складати в електронному варіанті. А вже в паперовому варіанті зробимо, коли нас забезпечать всім необхідним. Потрібен звіт бухгалтерії-нехай приходять зі своїм папером і принтерами, потрібен звіт начальству – те ж саме. А там видно буде-або Артурчика турнуть з роботи, або ми звільнимося.