Оксана була довгоочікуваною дитиною в сім’ї. Батьки дуже чекали її появи. Коли дівчинка народилася, вони були щасливі. Маля постійно радувала їх своїми успіхами, дитина була надзвичайно кмітливою і здатною. Батьки не шкодували коштів і часу на розвиток дитини. У школі Оксана відмінно вчилася, їй дуже легко давалися всі предмети. Вчителі навіть найсуворіші, нею були дуже задоволені. Але Оксана не була заучкою, вона і з однокласниками знайшла спільну мову. Вона була дуже самовпевнена і весела. У якомусь сенсі Оксана була для них авторитетом. У п’ятому класі до них у клас перевели дівчинку.
Вона відразу привернула загальну увагу своїм дивним зовнішнім виглядом. Вона носила одяг на кілька розміром більше, ніж потрібно. Причому було видно, що одяг старий. Дівчинку виховував дідусь один, жили вони тільки на одну пенсію. Одяг Аліса носила тє, яку їм передавали добрі люди. Часто вона була не в кращому вигляді і одяг не підходив за розміром, але іншого варіанту не було. Аліса була дуже сором’язлива, тому не могла постояти за себе. А однокласники відразу стали з неї сміятися і дражнити.
Деякий час Оксана не втручалася, але те, що відбувається здавалося їй неправильним. На перерві хлопці не втрачали приводу, щоб штовхнути Алісу. Одного разу вона впала і бо ляче вдарилася. Тоді Оксана не витримала: -Знайшли слабкого і самоутверждаетесь? Вам не соромно? Якщо її хтось ще раз зачепить, матиме справу зі мною. Відтепер Аліса моя подруга. З тих пір однокласники більше її не чіпали. Дружба Аліси і Оксани у всіх викликала здивування. Вони були дуже різними. Однак, міцна нитка дружби зв’язала їх на все життя.