Я працювала бухгалтеркою в одному офісі. Влаштувалася я туди відносно недавно на момент даної історії, але вже тоді встигла завести баrато друзів з кола колег. Ось тільки була в моєму офісі одна досить цікава особистість, з яким ніхто не міг нормально познайомитися. Саша був молодим співробітником, який теж працює тут з недавніх пір, але він вже на хорошому рахунку у начальства за працьовитість, але відрізняється він від інших і незвичайною красою-він виглядає прямо, як модель. Він майже ні з ким з нас, його колег, не спілкувався.
А якщо з ним спробувати заговорити, поки він працює, у нього і міміка б не здригнулася би на обличчі. Незважаючи на це, цікавий виnадок стався за участю цього хлопця. Я зустріла його з якоюсь не менш красивою дівчиною, що йде поруч з ним. Я просто привіталася, а він знову проігнорував мене, ось тільки дівчина поруч привіталася з посмішкою, почала розмову і навіть запросила разом з ними піти пообідати в кафе, їм, за її словами, якраз компанії не вистачало.
Ми весело провели час, виявилося, що ця дівчина – його сестра, тому вони обидва були однаково красиві. Коли Саша пішов до вбиральні, його сестра розповіла, що у нього з самого дитинства є nроблеми зі спілкуванням, так як в дитинстві у нього зовсім не було друзів, ось і виріс він таким мовчуном. Дізнавшись це, у мене з’явилася хороша ідея, і з того дня я почала періодично спілкуватися з Сашею, і хоч він і не відповідав мені спочатку, але з часом став більш балакучим. Якби мені тоді сказали, що незабаром цей хлопець, який за весь день ні слова не зронить, зробить мені пропозицію, я б подумала, що це сюжет для якогось гарненького фільму, а не моє життя.