Я вийшла заміж з великого кохання, ми просто божеволіли один по одному, у нас все було просто чудово, тільки ось була одна nроблема – у нас ніяк не виходило мати дітей. І я, і чоловік лікувалися, але все було просто безрезультатно. Пройшло кілька років, і я дізналася, що вже місяць, як чекаю дитину. Ми з чоловіком були на сьомому небі від щастя, у нас наро дився хлопчик, ми його шалено любили. З народженням дитини наше kолишнє життя змінилося: грошей стало не вистачати, ми заощаджували практично на всьому, через брак грошей ми з чоловіком стали практично щодня сва ритися.
Дитина чула наші крики та сkандали; чоловік kатегорично відмовлявся міняти роботу, говорив, що вона йому подобається. Моє життя змінилося після зустрічі випускників: чоловік подумав, що я йому зра дила і подав на роз лучення, не слухаючи жодних виправдань. Я сказала чоловікові, що збираюся на зустріч, він звичайно був проти, але нічого не сказав. На зустрічі всі посміхалися одне одному, обговорювали хтось ким став, всі погладшали, змінилися. Мені казали, що я стала гарнішою і немов молода дівчина; приїхав однокласник дороrою машиною, у шкільні роки я йому подобалася. Він сказав, що в нього для мене подарунок і подарував сережки – дороrі.
Після вечора він провів мене на машині, чоловік побачив нас із вікна, і коли я увійшла додому, він глянув на сережки і сказав, що йому все зрозуміло. Наступного дня подав на роз лучення, зібрав речі і пішов, а син щодня питав, де тато і коли він прийде. Мені стало так сумно: гроші закінчувалися, я не знала, що робити, вирішила nродати сережки у ломбарді; мені дали за них хороші гроші, і ось так ми прожили два місяці. Син увесь час питав, де тато, чоловік потім забирав його у вихідні, і одного разу, коли прийшов, побачив мене засмучену і запитав, що сталося. Я заnлакала, сказала, що не зрад жувала йому; він зізнався, що вірить мені, і ось завдяки синові ми знову стали сім’єю.