Моя тітка була вчителькою старших класів. Цього року вона мала вийти на пенсію, і незважаючи на те, що вона не знала, як прощатиметься зі школою, все ж уявляла, чим займатиметься на пенсії. У неї була дача, і вона завжди мріяла усамітнитися там із чоловіком і спокійно прожити своє життя. Вона залишила квартиру в місті своїй дочці із сином та чоловіком, а сама перебралася на дачу. Саме настав сезон посадки овочів, і вчителька думала, що настав час зайнятися городом. Дочка якраз у цей час взяла відпустку, і вони з чоловіком мали летіти за кордон.
Дівчина попросила маму доглянути за дитиною кілька днів, сказала, що потім свекруха забере її, адже знає, що мама буде зайнята. Бабуся дуже любила свого онука, тож із задоволенням погодилася. І ось, онук, коли жив у бабусі , чудово себе почував; він познайомився навіть із сільськими хлопчиками і вони разом грали цілими днями. Якось вони вирішили піти на річку. Онук, нічого не сказавши своїй бабусі, пішов туди з хлопчиками, і це було ранньою весною. Вони знайшли якусь велику дошку та почали по черзі плисти на ній. Хлопчики йому навіть заздрили; і ось він сам не помітив, як відплив далеко від берега. Хлопці злякалися, почали кричати, і на їхній крик прибігли дорослі.
Бабуся теж схаменулась і пішла шукати онука; вона знала, що він буде біля річки. Коли вона побачила свого онука далеко від берега, вона зрозуміла, що його незабаром може не стати. І раптом, звідки не візьмись, приїхали рятувальники, і один хлопець доплив до хлопчика, посадив в того на гумовий човен. Потім, коли човен ударився об глибу, він на собі потягнув дитину до берега. Після того , як вони були на березі, рятувальник почав надавати першу ме дичну доnомогу та врятував хлопчика. Бабуся підійшла до рятівника – і як же вона здивувалася, коли побачила свого учня, якому вона говорила, що він ніколи не зможе здобути професію і стати корисним для суспільства. Вона просто nлакала та дуже дякувала йому. А хлопець зізнався , що отримав атестат лише завдяки їй.