Того дня я ледве трималася на ногах, коли повернулася з роботи. Чоловік чудово знав, що я мала складний день: перевірка, звіти, цілий тиждень нервувала. Мріяла, що нарешті прийду додому і зможу відпочити. Навіть попросила маму забрати доньку з садка. Але дорогою пролунав дзвінок від чоловіка: — Сестра з чоловіком уже їдуть. Швидко готуй! І щоб курка не підгоріла, як минулого разу! — А що за привід? — Прийду — розкажу! Чесно, мало не розплакалася.
Скільки ще це триватиме? Чоловік постійно запрошує родичів в останній момент, і це стає нестерпним. Його нахабна сестра мало не через день вечеряє у нас, просто тому, що не хоче готувати сама. І, звичайно, після себе навіть тарілки не прибирає. Жодного разу не запропонувала принести щось до столу чи допомогти з племінницею, хоч сама не працює. І ось я вирішила — влаштую таку вечерю, що всі запам’ятають! Коли чоловік увірвався до квартири, одразу побіг на кухню, щоб перевірити, чи все готове.
Саме його родичі прийшли. — Алла, а де вечеря? Де курка? — У магазині! На столі я залишила лише хліб та сіль – символічно, чи не так? Чоловік розлютився, образився і тепер зі мною не розмовляє. Але я вважаю, що це того варте! Нехай тепер не приходять сюди, як у ресторан! А ви завжди слухаєтесь чоловіка? Вважаєте це правильним?