Моєму синові вже 30 років. Микола з дитинства був старанним учнем, закінчив школу із золотою медаллю, вступив до університету у Києві на бюджет. Після першого курсу одразу почав шукати роботу у столиці. Він так рвався будувати кар’єру, що про особисте життя навіть не замислювався. Його цікавили лише ділові зустрічі, а не побачення з дівчатами. Як мати, я не могла не переживати. Поки його ровесники вже були одружені та виховують дітей, Микола весь свій час присвячував роботі. – Мамо, зате я сам купив квартиру, маю машину.
– Та хіба в цьому щастя? Коли ти мені нарешті подаруєш онуків? Адже я не молодію. Напевно, помру так і не поняньчившись з ними! Уявіть, як я хвилювалася. Спати спокійно не могла. Син зовсім не думав про сім’ю – робота для нього була на першому місці. Я вже почала втрачати надію, що колись стану бабусею. Але тиждень тому Микола подзвонив мені: – Мамо, які у тебе плани на Різдво? – Та які тут плани? Треба сходити в магазин, все купити, потім наліпити пампушок, приготувати кутю, запекти рибу, зварити борщ.
Може, тітка Люба з дядьком Романом прийдуть до мене на вечерю. – Мамо, а для мене та ще двох гостей знайдеться місце за столом? – Звичайно знайдеться! Сподіваюся, ти залишишся на ночівлю? – Так, ми переночуємо. – А хто ці гості? – Моя дівчина, Марта. І її донька, Оля. Спочатку я радісно пискнула у слухавку. Але коли почула «її донька», настрій відразу зіпсувався. – Яка ще донька? Ти що, вибрав жінку з дитиною? – Мамо, ну що ти таке кажеш? Дитина – це не «причіп». – Сину, що у вас там у Києві коїться? Не міг знайти нормальну жінку?
– Марта – нормальна. Вона працює головним бухгалтером у нашій компанії. Дуже розумна, весела, тобі точно сподобається. – У мене вже погане враження про цю вертихвостку. – Чому? Через дитину? – Синку, розлучені жінки шукають чоловіка, щоб скинути дитину йому на шию. Тобі це треба? Ти таке майбутнє хочеш собі? – У мене з Олею чудові стосунки. Поки вона не кличе мене татом, але це справа часу. Син взагалі не хотів мене слухати та твердо заявив, що привезе Марту з донькою на свята. А я не хочу приймати таких гостей. Мене шокує, що він вибрав таку жінку. Невже у Києві немає нормальних дівчат? Усі розлучені та з дітьми? Не уявляю, як ми відсвяткуємо це Різдво. У мене вже погане передчуття!