Надвечір на Наталю накотила ностальгія, вона відкрила старий альбом і почала розглядати фотографії. Увагу привернули фотографії від дня народ ження її чоловіка. Світлина була старою. Там Артему виповнилося тридцять п’ять. На фотографії вся сім’я зібралася за столом, на обличчях були щасливі посмішки. Вона чудово пам’ятала той час.
Грошей у родині не так багато було, заощаджували на всьому. На день народ ження їй довелося куnити продукти зі знижки, а потім кілька годин стояти біля плити, щоб смакувати, дивувати гостей. До речі, дивувати виходило! Не було жодного свята, після якого свекруха не питала в неї рецептів. Наталя намагалася вигадувати нові смаколики та балувати гостей. Наталя тяжко зітхнула.
Часи зараз зовсім інші. Полиці супермаркетів ломляться від великої кількості різних продуктів, вони доступнішими стали, люди більше заробляють. Та тільки ось кудись поділася сімейна теплота. Онуки Наталії Михайлівни не надто люблять сімейні застілля, вважають за краще харчуватися в модних кафешках. Модно це зараз чи що? Тільки дочки люблять ще її шедеври, коли відвідують матір, із задоволенням за обидві щоkи уплітають домашню їжу.