Олена вже була багатодітною матір’ю. Вона наро дила третю дитину і перебувала у декретній відпустці. Вони з чоловіком вирішили відмовитися від міського шуму і переїхали жити в село зі своїми дітьми. Оскільки за професією Олена була педагогом, вона вирішила відкрити дитячий садок у себе вдома. Таким чином вона могла мати роботу і могла бути зі своїми дітьми. Батьки району із любов’ю привели своїх дітей до Олени. Олена не брала у батьків багато грошей, усі були дуже задоволені та вдячні за її роботу. Деякі навіть замість грошей приносили фрукти чи овочі.
У місті люди зазвичай не звертають уваги на те, що робить сусід і хто він взагалі. Але в селі вони мали сусідку, яка завжди на них скар жилася. Майже щодня вона скар жилася, що своїх дітей у сусідів мало, а тепер у їхньому будинку збудували справжній дитячий садок, вони їй заважають. Якось сусідка навіть поскар жилася до районної поліції. Тоді поліція відвідала квартиру Олени, і вони були здивовані. У квартирі було дуже чисто, в кімнаті, де знаходилися діти, лунала тиха музика, книжки та ігри, що розвивали, були всюди. Олена тихо сиділа і грала з ними в розвиваючі ігри. Їм так сподобалася робота Олени, що вони вирішили звернутись до Міністерства освіти.
Крім того, батьки дітей також висловили подяку, тож незабаром держава надала Олені дитячий садок у центрі селища. Дивно, але протестуюча сусідка була присутня на відкритті дитячого садка. Вона була дуже рада за Олену і була готова віддати своїх онуків до її дитячого садка. Усі сміялися, Олена була дуже щасливою. Тепер ця жінка – найкраща сусідка Олени, вона доnомагає у всіх питаннях, коли є в цьому потреба. Насправді трапляються виnадки, коли ви погано ставитеся до людей, але потім змінюєте свою думку. І людина, яку ви вважали поганою, стає вашим найближчим, найвідданішим другом.