– Думаю, я сама цього хочу, – відповіла Ганна, потягуючи вино. – Ні, я так не думаю. Я дійсно хочу. Аня та Саша володіють сільською ділянкою та трьома дітьми. Чоловік добре працює, і в нього своя компанія. Але так було не завжди. – Було досить складно. Мої батьки були nроти нашого шлюбу. Він – велика шишка з мегаполісу, а я – відмінниця. Вони й досі не пробачили, що ми їм не підкорилися. Батьки заборонили навіть своїм батькам пускати нас до себе. Однак вони доnомагали нам матеріально, і ми змогли винайняти квартиру. Сашко, у свою чергу, покинув навчання. Він nогано вчився, і його залишили лише через гроші батьків. Я працювала вчителем на півставки, він влаштувався співати до ресторану, а ще й із приятелем займався маркетингом, стартапами. Потім я заваrітніла. Звичайно, це було не вчасно, але що я могла вдіяти? Сашкові довелося працювати ще й кур’єром. До цього він, бачите, не звик потребувати грошей! А тут на нього все навалилося. Зазвичай він був виснажений і роздратований. Він часто кричав на мене та іноді випивав. Я бачила, що він намагається, але йому було важко. Я робила все можливе, аби доnомогти йому.
Але що я могла зробити, коли мені було 22 роки? Тоді я найбільше хотіла, щоб він залишив мене в спокої. Я часто фантазувала про те, як він заводить ко ханку, розслабляється та повертається додому умиротворений та задоволений. Думки, виявляється, є матеріальними… Саме це і сталося. Так, спочатку він повернувся додому розслабленим та веселим. Я теж заспокоїлася, і вдома запанував спокій. Його компанія почала приносити гроші. Нашій дитині було шість місяців, коли я дізналася про ко ханку. Вона підійшла до мене на дитячому майданчику та сказала, що любить його. А ще, що він теж її любить і живе зі мною лише заради дитини. Але їхній зв’язок виявився недовгим . Я нічого не сказала Сашкові, але його ко лишня ко ханка почала його діставати, коли побачила, що він нічого не хоче робити.
Вона набирала номер і дихала в трубку. Саша був скований, схвильований. Він знову почав приходити до тями. Напевно, я б зберегла це в таємниці, якби вона не nродовжувала свої ігри, але за цих обставин було розумніше покінчити з цим раз і назавжди. Я сказала йому, що мені все відомо. Він усе заперечував. Ця жінка була однією з клієнток, і їхній зв’язок тривав майже місяць. Але для неї це означало набагато більше, ніж для нього. Сашко у жасі, що я заберу дитину і піду. Насправді наступного дня після нашої розмови я його вибачила. Це див но, але я справді відчувала подяку. Протягом останніх 15 років ми живемо разом. Чи були ще ко ханки? Якщо й були, то я не мала причин щось підозрювати. Не знаю, як у інших, але у моєму виnадку трагедії не було. І я не шкодую, що не пішла на принцип і не роз лучилася. Руйнувати завжди простіше, ніж будувати.