Після весілля мені чоловік сказав, що ми можемо прожити у його мами. Тому що у неї своя трикімнатна квартира, більше у свекрухи дітей немає, вона обіцяла дві кімнати нам віддати. Навіщо за таких умов зайвий раз витрачатися на орендовану квартиру. -Ми ж усі дорослі та виховані люди, якось уживемося, – переконувала свекруха. -А якщо нічого не вийде, то ми можемо зняти квартиру в крайньому виnадку, – заспокоїв чоловік. Я наївно погодилася, навіть не припускала, що у мене зі свекрухою можуть виникнути якісь конфлікти. Але мені було дуже некомфортно жити з нею в одній квартирі, я не почувалася господаркою будинку.
А потім уже пішли свар ки, ми на кухні взагалі не вживалися, їй не подобалося жодна страва, яку я готувала. Вона казала мені, що її сина такими помиями годувати не можна. Хоча я старалася та готувала за її рецептами. У мене почалися часті істерики через свекруху. Я нагадала слова чоловіка, про орендовану квартиру, але він казав, що крайнього виnадку поки що немає. Тому ми nродовжували жити разом. Так співпало, що коли я вийшла у дек рет, то свекруха звільнилася з роботи. Для мене було просто нестерпно бути з нею у квартирі весь день.
Вона намагалася знайти собі нову роботу, але жінку на пенсії ніхто не хотів брати. Тоді я вирішила з дитиною на руках переїхати до мами. У мене просто не залишалося нервів терпіти її, з її скандалами, тим більше, у мене маленька дитина на руках, мені взагалі нер вувати не можна. Я думала, що після мого вчинку у чоловіка прокинеться совість і він одразу зніме нам окрему квартиру. Але він і не поспішав щось міняти. Як ні в чому небувало, він телефонує, розмовляє зі мною вечорами. А у вихідні приїжджає до нас у гості, з донькою побачитися. Мабуть, для нього такий гостьовий шлюб у порядку речей.