Коли я познайомилася зі свекрухою своєї дочки, зрозуміла, що вона жінка не проста, директор однієї зі школи нашого міста. Вона всіляко демонструвала свою перевагу, вважала себе просто гуру у вихованні дітей. Я відразу ж попередила свою дочку про те, що насправді вона повин на бути дуже обережною, щоб не вплутатися в kонфлікт, на що дочка сказала, що вони вже добре ладнають. Якщо чесно, зараз у нас постійна боротьба за увагу онуків, точніше, онуки не хочуть залишатися з нею, в той час як просять свою маму, щоб вона привезла їх до мене.
Я приділяю своїм онукам дуже багато уваги, граю з ними, ми весело проводимо час, а ось сваха не дозволяє їм багато чого робити. Наприклад, ми з онуками можемо пробігтися босоніж по калюжах, я можу пригостити їх морозивом, незважаючи на те, що у них бо лить горло. Я даю своїм онукам багато любові і свободу, I хочу, щоб вони виросли самостійними, але сваха не хоче розуміти цього. Мені приkро від того, що вона прямо перед усіма говорить про те, яка я погана бабуся, що я не знаю елементарних методів виховання дітей.
Я не можу довести їм, що не потрібно так суворо ставитися до дітей, потрібно їх виховувати, але не потрібно тримати їх у клітці. Незважаючи на те, що я дозволяю їм багато чого, я завжди знаю міру, тому моя дочка може бути спокійна: діти виростуть хорошими і вихованими, тільки ось сваха цього не усвідомлює. Мені здається, вона просто заздрить, адже мої онуки з радістю їдуть до мене в гості, а її бояться і цураються: вона сама вин на в цьому.