До одруження я думав, що пристойно заробляю. Виявилося, що це не так. Втім, поки дитини не було, все було нормально. Не шикували, але й не бідували. До того ж, Катя теж працювала і нам вистачало. З народженням дитини фі нансове становище наше дещо погіршилося. Дружина пиляє мене кожен день: “Ти не мужик, чи що? Хто пови нен піклуватися про твою сім’ю? Тих грошей, що ти заробляєш, ледь вистачає на комуналку і їжу. Інші, он, по закордонах їздять, машини і дачі собі куnують, а ми що, гірше?» Ну не програміст я, що поробиш, не виходить у мене чесно мільйони заробляти. Дружина вимагає знайти собі підробіток. Хотілося б знати який. Вантажником?
Щоб я собі спину зірвав і зліг? Так, я не атлет. Так вже сталося. Вчора вона мені заявляє, що у дитини скінчилися памперси. Так розірви якесь старе простирадло і ручками, ручками попрацюй. Може тоді станеш дитину до горщика привчати. Пацану вже рік, між іншим. І не кажіть мені, що він ще маленький. Ось, у кочових африканських племенах діти з двох місяців просяться. Тому що, якщо їх цьому не навчити, діти будуть випорожнюватися на спини матерів. Вони зацікавлені, щоб дитина просилася, ось і вчать його цьому. А моя тільки з мене грошей вимагати і вміє. Памперси їй подавай! Гаразд, якби вона тільки мені мозок виносила, але вона ж сkаржиться всім зустрічним і поперечним, яка вона нещасна, як їй з чоловіком не пощастило.
Наскаржилася одній своїй давній знайомій, а та під метушилася і знайшла мені добре оплачувану роботу. Чотири дні працюють, два відпочивають. І гребуть гроші лопатою. Я поцікавився і дізнався, що ті чотири дні, що вони працюють, вони живуть в бараках, харчуються абияк і вколюють, як прокляті. А я підривати собі здоров’я не збираюся. Ви можете подумати, що я неженка якийсь, і надто дбаю про своє здоров’я. Так, я про нього дбаю. Адже сім’я тримається на мені, і що буде, якщо я злягу? Кожен знає свою межу. І я теж. До того ж моя нинішня робота, мій колектив мені дуже подобаються. Так що, я нічого міняти не збираюся.