Як і слід було очікувати, моя мама вигукнула: – Не лізь у життя чужої сім’ї! Ти не зможеш зробити щастя із чужого нещастя! Я говорю їй: – Мамо, ти що, з глузду з’їхала? Сергій та його дружина не одружені вже чотири роки! Те, що вони не роз лучені – формальність! Вони можуть роз лучитися, коли захочуть. Карина – красива та струнка жінка. Вона працює, мешкає одна у власній квартирі, у неї своя машина. Вона зустрічається із Сергієм уже півтора роки. Сергій всіляко залицяється до неї і влаштовує для неї чудові сюрпризи.
Багато подруг заздрять їй, адже він веселий, товариський, щедрий. Але не всі знайомі Карини в курсі, що він не роз лучений. – Це зовсім не nроблема! – відмахується Карина. – Він не роз лучається тільки тому, що не знаходить часу тягатися з паперами. Сергій та його дружина розійшлися близько чотирьох років тому, хоча офіційно розрив не оформлений. У них є спільна дитина, у розвитку якої він бере участь. Аліменти, як і роз лучення, є юридично зобов’язуючим угодою. Все відбувається само собою.
Сергій зробив пропозицію Карині у романтичному місці та подарував їй кільце. – Ви з глузду з’їхали! – зітхає мати Карини. – Ви не розумієте, як це безглуздо у цій ситуації? Карина в курсі, що Сергій із дружиною спілкується лише з приводу дитини. Він практично ніколи не відмовляє: дитина – це святе… Чи погоджуєтесь ви з твердженням, що підпис у паспорті нісенітниця в даній ситуації? Чи можливо, що чоловік задумав дещо нечесне? У нього є дружина, малюк і kоханка, то чому він повинен змінюватися? Чи стикалися ви з таким чоловіком? Яка перспектива? Які у вас думки?