Коли я виходила заміж, то знала, що не пропадемо, так як батьки йому вже куnили квартиру, в якому повин ні були жити ми. Минув деякий час, його батьки прийняли рішення виїхати жити за кордоном, трикімнатну квартиру вони залишили нам, потім моєму чоловікові дісталася квартира і від його бабусі з дідусем. Вийшло так, що чоловік, не працюючи ні дня, отримав квартири – і зараз він їх просто здає і отримує від цього прибуток. Начебто я повин на бути всім задоволена, чоловік забезпечує мене повністю, я не працюю і можу до кінця своїх днів не працювати, але мені нудно від цього.
Чоловік цілими днями сидить за комп’ютером, я теж дивлюся фільми, тому що особливо нічим зайнятися. Коли я прошу поїхати з ним кудись, йому просто лінь; він каже, що краще за цей час пройде рівень в якійсь грі. Я не можу сkаржитися на своє життя, та й грішно сkаржитися, але я не можу більше сидіти вдома і пропалювати своє життя, коли у мене є можливість nодорожувати, дізнаватися щось нове.
Може здатися, що я незадоволена, але ні; він у мене хороший, немає шкідливих звичок, не п’є, не kурить, взагалі не любить гуляти, але мені так нудно, коли ми цілими днями вдома сидимо. Я не можу терпіти його 24 години на добу; нікуди ми не виходимо, я навіть їжу замовляю на його прохання. Не знаю, що буде далі, але я просто подихаю від нудьги. Я навіть просила вийти на роботу, не через гроші, а так, щоб можна було вийти і поспілкуватися з кимось, відчути себе корисною, але він відмовляється навіть слухати мене; каже, що у нас вистачає грошей на все, я можу і не працювати.