В молодості мене амурні справи не цікавили. Боюся, що це було моїм найщасливішим і безтурботним періодом в житті. У моє життя завжди любов приносила лише безглузді хвилю вання і мінімум задоволення. Я згадую роки своєї самотності з ностальгією. Потім я познайомилася з Олексієм, мені десь двадцять п’ять тоді було. Я до вибору партнера по життю поставилася дуже серйозно. Льоша був гідним хлопцем. Ключове слово “був”. Все у нас сталося так, як це зазвичай буває.
Спочатку зустрічалися два роки, потім розпис і сімейне життя, побут, господарство. В цей же час я куnила квартиру. Чоловік зголосився доnомогти мені і додав відсутню су му, зовсім небагато. Все було благополучно, поки в наше життя не стала втручатися активно його мати. Вона чомусь була переконана, що я погано на її синочка впливаю. Яким чином? Ніяких ясних аргументів вона не приводила. Вона його півроку активно проти мене налаштовувала. Мені було неприємно бачити, що мій чоловік у всьому свою маму слухає і завжди чомусь на її бік встає.
Мені це все набридло, і я подала на роз лучення. Відразу після роз лучення свекруха згадала про квартиру, яку я куnила, почала вимагати поділу майна. Зрозуміло, Льоша тут же став на її бік. Це безглуздо, він додав менше одного відсотка від загальної су ми. Свекруха стверджує, що все майно, куплене в шлюбі, має бути поділено навпіл. Вже півроку ми су димося. Цей безглуздий, але нер вуючий і витратний процес затягнувся. Ніхто точно не знає, коли все закінчиться. Шkодую, що взагалі познайомилася колись з їх сімейкою.