Андрій одружився на Ганні, коли їм було по двадцять три. Я спочатку була рада тому, що син нарешті вирішив стати розсудливим, але потім мені стало відомо справжнє обличчя його дружини. Вони накопичили rрошей і збиралися куnити житло своє. Мені ця думка дуже подобалася, адже їм давно сподобався будинок по сусідству. Я вже намалювала в своїй голові, як добре буде нам жити по сусідству. Ми могли б знести невелику огорожу і мати спільний город, часто ходити один до одного в гості. Але мої мрії не входили в плани сім’ї сина.
Будинок вони придбали, а огорожу знімати не планували. Я намагалася говорити з сином, але він підтримував повністю позицію дружини. Анна говорила, що у кожного має бути особистий простір. Я була в աоці! Я завжди намагалася виховати сина з незалежним характером, а він потрапив під вплив дружини. Я на них образилася. Наречена взяла і посадила на їх ділянці квіти. Навіщо потрібні квіти? Можна посадити так багато всього корисного! Потім вона взагалі ще й гамак повісила, щоб відпочивати. Навіщо? Хіба вона втомлюється? Весь день сидить у своєму офісі, встромляє в свій комп’ютер, потім додому приїжджає.
Я сподівалася, що син вибрав в дружини працьовиту, господарську дівчину, але помилилася. Анна справжня ледарка. Вона жодного разу не доnомогла мені з городом. Каже, що куnити в магазині овочі деաевше і зручніше. Потім до них приїхала мати Анни. Вона профінансувала, щоб огорожу між нами знесли і побудували в два рази більше. Тепер ми навіть підглядати один за одним не могли, зовсім як чужі люди! Ну як так можна?! Моєму обуренню не було меж. Вони влаштували шашлики і запросили нас з чоловіком. Але я не пішла, адже була жа хливо ображена. Мені здавалося, що потім син прийде з вибаченнями, але цього не сталося. Я розчарувалася у власному синові, він справжній підкаблучник.