На своїй дачній ділянці мені був потрібен сарай. Я вирішила, що не буду нікуди звертатися, а просто найму слюсаря. Моя сусідка по дачі порекомендувала свого знайомого, який раніше працював на будівництві і розуміється на цій справі. Мені пощастило, що майстер виявився вільним. Він відпочивав після великого замовлення, і не хотів братися за нове, але мені все ж таки вдалося його умовити. Він сказав, що впоратися за кілька днів. Це було те, що мені потрібне.
Наступного дня він куnив усі необхідні матеріали, приїхав на дачу та приступив до роботи. Слюсар сказав, що йому знадобиться помічник і він має одного на прикметі. Так як весь тиждень мене не буде в місті, я віддала ключі від дачі слюсарю, до наступних вихідних. Віталій пообіцяв, що з усім упорається, адже він художник у своїй справі. За роботу він попросив чималу су му. Я погодилась. До суботи сарай був готовий, і я брала роботу. Все було так, як я хотіла. І у Віталія за цей час не виникло жодних nроблем. Але коли я увійшла до будинку на мене чекав сюрприз. Відкривши холодильник, я остовпіла.
Він був зовсім порожній. Віталій із помічником за тиждень з’їли всі мої запаси їжі: два кіло свинини, з якої вони приготували шашлик, три десятки яєць, кілька упаковок молока, велика банка кетчупу та дві пляшки вина. Я вважаю таку поведінку неприпустимою. Я підрахувала вартість всіх з’їдених продуктів і відняла з оnлати слюсаря. Віталію це зовсім не сподобалось. Він став сперечатися зі мною, пояснював, що будівельників у період роботи постачають їжею або виділяють для цього певну суму. І це нормально. З одного боку, я була з ним згодна. Але з іншого боку, всі умови були нами обговорені. Я вважаю, що про всі нюанси треба було попередити раніше. Ось так ми й розійшлися .