Є така функція в літаках, що можна відправляти свою дитину в подорож без батьків, а стюардеси за ним доглянуть, тільки це платно. А я днями повин на була поїхати в сусіднє місто у справах роботи. У тому місті жила мама моєї подруги Світлани, і Світлана попросила, щоб я з собою повезла її сина. А то бабуся давно свого онука не бачила, а на стюардесу зайві rроші витрачати не хочеться. Я погодилася, але краще б я цього не робила. Мало того, що мені довелося весь день сидіти з 13-тирічним сином Свєти, тому що вона раніше поїхала кудись з чоловіком.
Так ще я і не отримала свої rроші назад. А справа була так, що ми з хлопчиком повечеряли, вже настав час, коли я хотіла викликати таксі в аеропорт, тільки ось хлопчик став всі свої речі з рюкзака діставати. – Що ти робиш? Зараз вже таксі приїде. – Мені мама rроші давала на розваги, коли я буду у бабусі. А зараз я rроші знайти не можу. – У нас немає часу зараз шукати. Краще збери все назад, я тобі rроші дам. Я сподівалася, що Свєта мені поверне борr за сина. Але я вже повернулася зі свого відрядження, син подруги теж вдома.
Настав зручний момент, і я нагадала Світлані про борr: – Який борr? Ти взагалі про що? – Ти ж давала синові rроші на кишенькові витрати. Він їх у мене вдома втратив, я йому зі свого гаманця дала. – Я взагалі вперше чую про якісь rроші… але навіть якщо вони у нього були, то шукай їх у себе вдома. Ось таку відповідь я отримала від Свєти, і після цього вирішила, що більше ніколи не буду брати на себе відповідальність не те, що за чужі гроші, а й за чужих дітей. Собі дорожче виходить.