Антонові тоді було 16 років, він ще навчався у школі, він був старшим сином Світлани, молодшому було 10. Самій Світліні було 37. В один із днів, вона дізнається, що стане молодою бабусею. -Що робити, нехай твоя Танюша тоді перебирається до нас. Не залишати її з такими родичами. Тільки, ти, будь ласка, закінчи школу. -Дякую, Мам, я знав, що ти мене підтримаєш! Карати чи відмовляти синові Світлана не бачила сенсу, вона, адже, сама не без гpixа. Два сини від різних чоловіків народила, живе зараз з іншим. Та й син рідний, любила вона його сильно, тому й не лаяла. Таня прийшла з однією сумкою, більше речей дівчинка не мала.
Танюші подобалося в новій сім’ї, після школи вона допомагала свекрусі по дому, та й тиша в будинку, якої в неї не було в батьківському, дівчина взагалі не скаржилася. Антон після школи працював на будівництві, щоб допомагати і мамі, і новій сім’ї. І ось нapoджується у них син, перша свекруха взяла дитину, помітила, що він вилитий її син. Гордий батько ніс додому сина. Попри очікування свекрухи, що їм буде складно, все було зовсім навпаки. Син її працював, ще встигав гуляти щовечора зі своєю дитиною, і Танюша була гарною мамою. Друзі Антона були надто молоді, тут їхні інтереси розійшлися.
Хлопець не йшов далі вчитися в технікум, як хотіла мама, а друзі пішли. Пролетів цілий рік. Кирилу виповнюється рік, прийшли найближчі. Сім’я влаштувала свято, Танюша зі Світланою наготували салати. І тут син підвівся посеред столу і хотів тут було щось грандіозне заявити. — Мамо, у нас радісна подія, ти присядь краще. Матері мало погано не стало, вона подумала, що вони знову щось надумали. — Не лякай мене син! — Жартую, жартую, жартую … все добре. – засміявся Антон. Світлана аж зітхнула. Гості тоді теж засміялися, і почали поїдати салати, які приготували дівчата. День народження пройшов на ура.