Сергій був завидним нареченим у своєму селі. Після ар мії він повернувся високим, накаченим та симпатичним чоловіком. Став баrато працювати, будував свій будинок. Всі дівчата села бігали за Сергієм, але він не вівся на дрібні романи, він хотів знайти гідну наречену раз і назавжди. Такою нареченою виявилася Оксана, вона була донькою голови села. Оксана була розумною дівчиною, вивчилася в місті, завидна наречена. Вона перша зробила крок для знайомства із Сергієм.
Вони пішли на танці, хлопець був зачарований дівчиною, то стали зустрічатися. Батько Оксани організував для них пишне весілля, все село відзначало тоді три дні. Оксана переїхала жити до Сергія до його великого триповерхового будинку. Народила вона йому двох синів, і все було добре. Але Сергій змінив професію, став далекобійником. Він рідко з’являвся вдома, Оксана не бачила чоловіка тижнями. А потім Сергій зустрів Христину. Вона була циганкою, торгувала перекупленими овочами та фруктами. А коли стало холодно, вона перепродувала одяг. Куnувала оптом на ринку, а потім трохи дорож че продавала у різних магазинах.
Сергію дівчина так сподобалася – яскрава, харизматична, весела, так чудово танцює, одразу зачаровує. Напарник одразу сказав Сергію, що його чорноока приворожила, бо він очей із Христини не зводить. Хоч вона і була молодшою на 5 років, але Сергій їй так і сказав, що роз лучиться з дружиною і житиме з циганкою. Так і зробив. Розлучився, продав свій будинок. Більшість rрошей залишив Оксані з дітьми, а сам куnив маленький будиночок і став жити з Христиною. Згодом Сергій зізнався, що йому останнім часом було нестерпно жити з Оксаною. Вона постійно говорила йому, що Сергію до її батька ще далеко, він не того рівня порівняно з нею та її сім’єю. Тому Сергій став далекобійником, щоб рідше вдома з’являтися. Але тепер він щасливий.