За своє щастя мені довелося відчайдушно боротися, тому що колишня дружина мого чоловіка постійно влаштовувала нам сюрпризи. Я, якщо чесно, коли зустрічалася з чоловіком, то знала, що він був одружений, але роз лучився, бо не зміг витерпіти постійний хаос у домі та відсутність їжі. Я також знала, що у нього є дочка підліткового віку, але я не ревнувала його до них, тому що з дружиною взагалі не спілкувався, а з дочкою зустрічався дуже рідко, і я не знала, де вони зустрічаються.
Ситуація змі нилася після того, як ми розписалися з Віталієм: колишня дружина одразу зателефонувала йому, сказала, що він егоїст, бо думає лише про своє особисте життя, а на його дочку йому все одно. Колишня дружина сказала йому, що збирається виходити заміж, тож дочці доведеться жити в нас; у відповідь на моє невдоволення, чоловік сказав, що не збирається кидати свою дочку напризволяще. Щойно його дочка перебралася до нас, то в нас почалися постійні сварkи; я намагалася налагодити з нею стосунkи, але вона не слухалася ні мене, ні свого батька, брала речі без попиту.
Коли ми гуляли втрьох, вона постійно нам заважала, не давала побути наодинці, мене це дратувало, я стала сkаржитися чоловікові на те, що він не приділяє мені достатньої уваги. Як тільки я дізналася, що скоро ми станемо батьками, одразу сказала чоловікові, що не хочу, щоб його дочка жила з нами; він анітрохи не здивувався, тому вирішив відвезти свою дочку до батьків. Якщо бути чесною, після цього наше особисте життя почало налагоджуватися. У нас наро дився прекрасний син, ми просто щасливі, і добре, що колишня дружина з донькою не набридають нам, а якщо навіть дзвонить, то чоловік розмовляє з нею настільки холодно, що в неї зникає бажання дзвонити.