Моя подруга відзначала свій ювілей. Вирішила, що найкраще вийде на свіжому повітрі, тож запросила всіх гостей на дачу. Накуnила вона купу різної їжі, наготувала баrато всього цікавого. На столі було все: і фарширована риба, і курка, шашлики. Свіжі фрукти та овочі, навіть ягоди у шоколаді. Було кілька видів сирів та ковбас. Подруга постаралася і навіть спекла кілька тортиків для гостей. Усі веселилися, згодом танцювали під народну музику.
Ніхто голодним точно не лишився. Але навіть надвечір на столі було багато їжі. Гості поки що відпочивали, ходили по саду, все ж таки – приємно вибратися на природу. І тут одна з гостей повідомила, що їй уже настав час додому. Подруга почала викликати їй таксі, як раптом просто обомліла. Ця знайома почала збирати зі столу їжу та утрамбовувати її в пакетик. До того ж і рибу, і ковбасу, і шматки торта летіли лише в один пакетик. -А Що ви дивитеся? Це для дітей, – відповіла знайома. Донька моєї подруги підійшла, і тихо сказала, що якщо їжа стоїть на столі, це не означає, що свято вже закінчилося.
Тим більше, деякі гості вирішили залишитися на дачі з ночівлею, а на ранок гостей ще годувати потрібно. Знайома так і не віддала зібрану їжу, а просто сіла в таксі та й поїхала. Потім подруга розповіла, що то була її нова співробітниця. Вона вже давно набивалася їй у подружки, і ось виявляється навіщо. Більше подруга її кликати на свята не збирається. Тим більше вона сама хотіла для дітей пару шматочків тортика покласти, але раз та вирішила змішати тортик з рибою та ковбасою – то вже гаразд. Мені було дуже соромно за ту жінку. Хоча я тут ні до чого й сама нічого не зробила. Збоку було таке почуття, що хотілося провалитися крізь землю.