Ми з Сашком зустрічалися рік. Він хотів узаконити наші стосунки. Я не хотіла шикарне весілля, тому було вирішено покликати батьків і кілька найближчих друзів. Ми почала готуватися до найкращого дня нашого життя. Але я поспішила. Увечері прийшли батьки Сашка, до цього я не була з ними знайома. З першого погляду мені не сподобалася мати Лариса Володимирівна. Вона наполягала на тому, що ми маємо зіграти пишне весілля. Вона постійно говорила: «Катя, дитинко, у всіх наших родичів були пишні весілля. Мій син не виняток!». Ми не могли дозволити собі зробити пишне весілля, бо мої батьки не мали грошей. Весілля довелося відкласти на невизначений день. Мої батьки вирішили продати машину та деякі речі, мені було соромно перед ними. Сашко не хотів відкладати весілля, він сильно засмутився. Тоді його мати запропонувала моєму татові взяти кредит та оплачувати разом. Але оформити кредит мали на себе батьки, тому що на Ларисі Володимирівні висіла іпотека і їй могли не оформити кредит. Мої батьки не змогли відмовити.
Вони хотіли, щоб їхня єдина дочка була щаслива. Мене ніхто не хотів слухати, я була проти величезного весілля та кредитів. Я з усіх сил намагалася вмовити батьків не брати кредит. Я не хотіла танцювати під дудку майбутньої свекрухи. Кредит оформили на півмільйона рублів. Підготовка до весілля йшла на повний хід. Свекрушка відразу забрала всі гроші собі, запевнивши мене, що наше з Сашком весілля пройде у найкращому вигляді. Мої бажання вона не враховувала. Навіть сукню хотіла вибрати на власний смак. Тоді втрутилася моя мама, і вони сильно посварилися. Це було дуже дивно, Лариса Володимирівна нічого не дозволяла мені робити. Ресторан вона вибрала на свій смак, декорації також. Свекруха розлютилася, але вибір сукні залишила мені. Поговоривши з мамою, я зрозуміла, що мені не треба мовчати. Того ж дня я вирішила серйозно поговорити з Ларисою Володимирівною. У нас виникла страшна сварка, Сашко не знав, що робити та чий бік прийняти. Моя майбутня свекруха намагалася приховати від нас, що на весільню підготовку пішла лише частина грошей. Решту вона мабуть хотіла залишити собі.
Я була в сказі, але нічого зробити не змогла. Все було оплачено, родичів було запрошено. Мені хотілося скасувати весілля та вимагати від Лариси Володимирівни всі гроші назад, але мати мені заборонила це робити. Весілля пройшло напружено, я то сердилася, бачачи результат, то мені хотілося плакати. Я уявляла не таке весілля. Після весілля ми переїхали до будинку до батьків Сашка. Кредит оплачували лише мої батьки, Лариса Володимирівна щомісяця дзвонила їм і говорила, що має якісь проблеми. Але я бачила, що жодних матеріальних проблем у неї не було. Вона могла купити собі шубу, а сплатити половину кредиту немає? Та й мене було зрозуміло, куди вона витратила половину грошей. Я не витримала, закатила скандал. Свекруха не виправдовувалася, вона одразу схопилася за серце. Лариса Володимирівна розіграла сцену iнфаркту, та так добре, що довелося викликати швидку. Я поставила Саші ультиматум: переїзд чи розлучення. Ми зібрали речі та переїхали у орендовану квартиру. Свекруху бачити я не хотіла, та й вона не горіла бажанням. Кредит виплачуємо ми із Сашком, грошей не вистачає, благо нам допомагають батьки.