Моєму діверю було 18, коли його одружила моя свекруха. У його випадку це було в порядку речей, адже він був і залишався маминим синком. Невісточку для нього свекрусі довго не довелося шукати. Вона до ладу і не знала цю дівчину, Алісу. Просто сусіди говорили дуже добрі речі про неї. Аліса дуже розумна, красива, чудово справляється з домашніми справами. Хлопця в неї не було. От і моя свекруха вирішила, що це ідеальна кандидатура для старшого сина. Бо синові було все одно – він погодився. Свекруха пішла до сусідки додому – і одразу видала, навіщо прийшла. Аліса була такою ж, як мій дівер. Слова не сказала, свою думку з цього приводу не мала. Ось і побралися.
Ця Аліса, як дурна, робила все і в домі чоловіка, і в домі батьків. Скільки компотів вона варила, коли я лише переїхала до них. Як хатня робітниця робила все по дому – одна. Коли я вийшла заміж, мало не в перші дні дала зрозуміти, що домашніми справами не займатимуся. У них квартира шестикімнатна. Я тут не Попелюшка для них, особливо для свекрухи. Тільки був факт того, що Аліса на той момент була ваrітною, і стільки справ у будинку вже не встигала. Моя свекруха думала, що я така сама – і вона може командувати мною. Не те, щоб я взагалі не займалася домашніми справами. Просто робила прибирання, прання і, якщо встигала, після роботи готувала їжу.
У консервованих банках сенсу не бачила. Навіщо морочитися, якщо можна куnити? Як тільки моя свекруха зрозуміла, що я не така, як її свята старша невістка, одразу почалися розмови в хаті. Стосувалися вони і моєї зовнішності, і кулінарних здібностей, і стилю. Через постійні порівняння з Алісою у мене різко знизилася самооцінка. Спочатку я не звертала уваги, але потім не впоралася. Бувало, що кілька днів не виходила з кімнати. Після цього вже попросила чоловіка зняти квартиру і переїхати. Він погодився. Вже рік як ми живемо своїм життям далеко від свекрухи. У мене зараз все добре з самооцінкою. З ними я спілкуюся дуже рідко. Не найприємніші люди для мене…