Родичі нареченої Анжели метушилися перед весіллям. Тітка була власницею кафе, де відбуватиметься само свято, вона особисто допомагала прикрашати зал. Наречений – Юрко теж допомагав у підготовці. Щоправда, з його боку його ніхто не підтримував. Мати Юри – Емма Василівна була категорично проти Анжели і більше весілля. -Та вона якась селище. Нікого пристойніше знайти собі не міг? Подивися, як вона одягається. Жах якийсь, джинси рвані, волосся в незрозумілому пучку. -Мамо, зараз така мода. А Анжелу я люблю не через зовнішність. У Анжели тільки тітка жила в місті, решта рідні з села. Дуже веселі та життєрадісні люди. Але Емма Василівна аж до весілля не хотіла знайомитися з ними, навіть з Анжелою. -Звичайно, їй вигідно заміж вискочити за міського хлопця. У тебе ось 3-кімнатна квартира та машину нещодавно купив. Такі дівчата тільки й шукає нареченого на всьому готовому. -Мамо, як ти не розумієш. Для меркантильних жінок я жебрак. Квартира все одно твоя, а машину в кредит узяв. Настав довгоочікуваний день весілля.
З боку нареченого прийшла лише Емма Василівна зі своєю сестрою. Інші гості були з села. -Подивися на цих неосвічених. Стільки п’ють, сміються на все горло, мені аж гидко тут перебувати, — почала скаржитися Емма Василівна своїй сестрі. На весілля прийшла бабуся Юра, мати його батька. Емма Василівна розлучилася з чоловіком ще давно, а все тому, що він моряк і весь час пропадає у відрядженнях. Наречена тут же підбігла до бабусі, почала цілувати її, вони швидко потоваришували, веселощі тривали. Тамада підійшла до незадоволеної Емми Василівни, настав час говорити тост для молодих. -Дорогі діти. Дякуємо за це свято, яке ви влаштували, все дуже смачно. Я хотіла б побажати вам щастя, але для цього варто подорослішати. Анжела так багато випила шампанського, адже треба думати про здоров’я, все-таки майбутня мати. Та й про квартиру вам треба подумати.
До села ви не поїдете, а в кого в місті житимете? Невже в мене? Ну хоч, мабуть, Анжела тільки цього й хотіла. Після цих слів Юра сидів блідий і дивився на підлогу. Йому було дуже соромно за матір. Наречена втік у сльозах, а бабуся пішла її заспокоювати. Згодом Юра взяв під руку матір, викликав таксі, і вони поїхали. -Ти зіпсувала мені весілля, і моє майбутнє життя. Анжела мене бачити не хоче. -Ну от і добре. Хоч так відв’язався нарешті. Опівночі приїхала бабуся Юри. -Збирайся онучок, я поговорила з Анжелою. Все у вас буде гаразд. А щодо житла не турбуйтеся. Житимете в моїй квартирі, я все одно під старість років у село збиралася їхати. А так мій подарунок вам на весілля. -Ааа, ось уже й бабу на свій бік переманили, — фиркнула Емма Василівна. Але її вже ніхто не чув, радісний наречений повертався на весілля.