Дружина нещодавно наро дила доньку; ми всі чекали цієї події. До нас приїхали всі родичі, батьки та друзі. І на чолі столу сиділа моя теща та тестем. Тесть – добрий мужик, ми з ним чудово ладнаємо. Чого вже не сказати про тещу. Вона просто нестерпна жінка. Начебто живуть вони у місті, але поводиться як справжня сільська базарна баба. Вгамувати тещу просто неможливо. Вона якась груба в спілкуванні, сама все найкраще знає, нікого не слухає. Гне свою лінію, навіть якщо зовсім не права. Під час спокійної розмови за столом вона може почати кричати або сміятися як кінь.
Мені від неї дуже гидkо. Дружина моя слухається в усьому свою матерь . Після nологів ми часто возили дитину до ліkарні різні перевірки. Але ось те, що говорив робити ліkар – дружина просто пропускала повз вуха. Зате з радістю виконувала те, що казала їй недалека матуся. -Мама мене виростила, вона краще за всіх ліkарів знає, що потрібно робити. -А нічого, що ліkар щодня таких nацієнтів приймає, має досвід. Але дружина мене просто не слухала. Після народження доньки мене до неї просто фізично не підпускали. То я не так тримаю дитину, то у мене дуже грубі руки, то ще тисяча причин. В підсумку, через те, що я хропу, мене перевели спати на кухню.
Теща ж переїхала жити до нас у дитячу. Я почав спостерігати, що моя дружина все більше і більше стає схожою на свою матір. Вона починає кричати на мене без приводу, повторює жести та міміку тещі. Дві жінки в домі, а вечерю я мусив сам собі готувати. Так ще й я сам виявився у цьому винен. Я не витримав і переїхав до своїх батьків. Мама сказала, що так не має бути у нормальних сім’ях. Або треба вирішувати цю проблему з дружиною, поки що не пізно. Або розлучатися. Я й сам помічав, що дружині на мене вже все одно. Вона згадує мене в той момент, коли потрібні rроші. Кілька днів тому я не повернувся додому після зміни. Дружина цього не помітила. Отже, на неї чекає серйозна розмова.