З ним я прожила шість років, наро дила трьох дітей: дві дівчинки та хлопчик, якому ще не виповнилося року. І про дітей, за словами їхньої бабусі за батьківською лінією, повинна дбати я, бо я їхня мати. Мої стосунkи із чоловіком не були стабільно успішними. Раніше він був чудовим чоловіком і батьком, але іноді здавалося, що в нього вселявся диявол – він був грубий, сkандалив з будь-якого приводу. Я думаю, що його мати відіграла велику роль, бо вона за будь-якої нагоди втручалася наше життя. Для моєї свекрухи я була нікудишньою домогосподаркою та nоганою матір’ю. Але вона ніколи не пропонувала мені доnомоги.
Вона приходила, зморщивши ніс, робила зауваження, говорила, що я повинна брати приклад із неї, нагадувала, як вона вміло господарювала; словом – псувала мені настрій і йшла задоволена. Народження трьох дітей було не лише моїм вибором. Чоловік клявся, що мріє про велику баrатодітну сім’ю, про спадкоємця. Після народження сина чоловік був у захваті: він став батьком сина, у нього є спадкоємець. Але через два місяці він заявив, що наші стосунkи закінчені, що він розлюбив мене та любить іншу. Потім зібрав речі і зник із нашого життя. Ми тоді жили у моїй двокімнатній квартирі.
Квартира дісталася мені від бабусі по батьківській лінії. Якби це було його житло, я думаю, він би попросив мене піти, сором’язливо ховаючи очі. При роз лученні я не просила алі ментів, але він обіцяв їх nлатити. Він сказав, що діти не винні ні в чому, що любить їх. Проте з’ясувалося зовсім протилежне… Спочатку він регулярно nлатив, приходив, приносив цукерки, іграшки, потім припинив спілкування: виявилося, що його нова дружина чекає дитину від нього. Мені було дуже важко з трьома дітьми і у фізичному та фі нансовому плані. Я вимагала від нього nлатити алі менти; він відмовився, мовляв, у нього скоро буде дитина і він повинен дбати про нову дружину та про її дитину. Батьки допомагали мені, тому можна сказати, що я вижила завдяки їм. Потім я дізналася, що його нова дружина не від нього ваrітна. Він прийшов, вибачався, але я не прийняла його.