З майбутнім чоловіком я познайомилася на вечірці. Це було kохання з першого погляду. У нас почався бурхливий роман, потім ми вирішили одружитися. У нас все було добре, але наші мами з першої ж зустрічі відчули неприязнь щодо один одного. Батьки потоваришували. Досі не розумію, чому наші мами не порозумілися. Відносини загострилися під час підготовки весілля. Моя мама казала, що оформлення зали має бути в рожевому кольорі, а мама нареченого наполягала на фіолетовому.
Вони завжди протистояли один одному. У результаті на нашому весіллі було двоє провідних, дві групи музикантів, в оформленні залу виділялися рожеві та фіолетові кольори. Ми вирішили жити окремо, нам не хотілося зайвих проблем. Винайняли квартиру і після весілля стали жити там. Але наші мами нам не давали спокою. Минулого тижня свекруха запросила нас на сімейну вечерю. Моя мама дізналася, подзвонила мені і стала дорікати: “Як тобі не соромно, твоя мати одна сидить, а ти до свекрухи біжиш”. А чому одна? Адже тато весь день удома.
Свекруха, до речі, не відстає від моєї мами. У день народження моєї матері у неї одразу піднявся тиск, і мій чоловік до півночі сидів поруч із нею. У день виписки з nологового будинkу мама і свекруха дивилися один на одного так, наче були закляті вороги. На ювілеї чоловіка ми вирішили влаштувати маленьке свято. Мама сказала, що вона не прийде, якщо свекруха буде присутня. Свекруха зробила ту ж заяву на адресу моєї мами. Я і чоловік вирішили зробити їм обом урок. Ми запросили лише наших батьків. Нехай мами сидять у себе вдома.