Колись ми з чоловіком вирішили збирати на іnотеку. Пам’ятаю, моя свекруха дізналася про наше рішення, покликала нас жити до себе. Ми не відмовилися, знали, що потрібно збирати гроші, а з орендованим житлом буде туго. Перший час було нормально. Мама мені завжди говорила: “у чужий монастир зі своїм статутом не можна приходити”. Я тоді маму зрозуміла, тому перший час думала, що зі свекрухою проблем не буде. Свекруха відразу ж з першого дня оголосила список обов’язків. Починалося все з молока, що його потрібно відразу кип’ятити, закінчувалося постільною білизною, що її потрібно міняти і гладити кожні три дні.
Правила її були прийнятні, ми з чоловіком спокійно їх прийняли. Але все змінилося на третій місяць нашого спільного життя. Нас з чоловіком тоді відчитали як дітей, що ми користуємося захистом. Що це не по-божому, що в будинку свекрухи ми не маємо права займатися такою розпустою, якщо це не для продовження роду. Далі мене відчитали за використання жіночих засобів гігієни. Виявилося, що ними користуються дівчата тільки найдавнішої професії. Я таку інформацію вперше почула, а ще стало зрозуміло, що свекруха лазить по шафах. Так як всі ці речі не могли лежати у відкритому доступі.
Далі вона почала лазити по наших кишенях і по моїх сумках. Знайшла у мене запальничку, підійшла, обнюхала мене з ніг до голови. Сказала, ще мені тоді, що не потерпить в своєму будинку курців. Я тоді навіть не стала пояснювати, що я її куnила, коли світла вдома не було, щоб газ запалити. Після півроку такого проживання і постійного огляду, ми з чоловіком прийняли рішення з’їхати на орендовану квартиру. Свекрусі я не стала пояснювати причину нашого відходу. І син її теж не став їй пояснювати, не хотів лаятися з мамою. Ну, вона сама не nогані висновки робить, звинуватила у всьому мене, сказала, що я марнотрат, не можу спокійно з нею жити. Вона ще довго відчитувала нас в дорогу, і досі дзвонить, і відчитує. Чоловікові моєму каже, який він неправильний вибір зробив, коли одружився на мені. Загалом, з’їхати від свекрухи-краще рішення.