Ми одружилися два роки тому. Жили добре. Мріяли про дітей. У мене багато друзів. Моя дружина знала їх усіх. До одруження ми довго дружили і у неї була можливість познайомитися з ними. Ми вчилися в одній школі, тільки на два класи молодше. Мої друзі теж знали її. Потім многі одружилися, і ми стали спілкуватися з сім’ями. Разом проводили свята, вихідні, дні народження. Часто ходили один до одного в гості, раділи сімейним успіхам. Але одного разу стався такий випадок. Поведінка моєї дружини викликала у мене підозри. У мені прокинувся ревнивець.
Одного разу я помітив, як моя дружина переписується в інтернеті з моїм другом. Вона не приховувала листування, навіть сама показала. Вони обговорювали поkупку нових kухонних меблів. Моя дружина давала поради, яку брати, якого кольору, за якою ціною і т д. Потім мій друг обіцяв запросити її в гості, щоб відсвяткувати поkупку. Я вирішив поговорити з другом, а дружині нічого не сказав. Друг сказав, що в їх листуванні нічого засудженого немає, так що я марно турбуюся, додав, що любить тільки свою дружину і вірний їй. Увечері поговорив з дружиною і попросив не спілкуватися в мережі з моїми друзями.
Сказав, що дружині друга не подобається, і якщо вона дізнається – буде скандал. Дружина обіцяла більше не писати. Але через деякий час все повторилося. Тепер обговорювали туристичні тури. Я не витримав, вирвав у неї смартфон і написав кілька «ласкавих» слів. На наступний день я серйозно поговорив з другом, і зажадав видалити контакти дружини. Він обізвав мене “nсихом”, порадив звернутися до ліkаря і перестав спілкуватися зі мною. Ми з дружиною роз лучилися, і вона переїхала до своїх батьків. Потім дізнався, що колишня дружина вийшла за молодшого брата мого друга, живуть душа в душу, чекають первістка. Я так і не одружився, не довіряю жінкам. Не знаю, чи правильно я вчинив. Але сумую за нею.