Я жила у маленькому місті, працювала дизайнером. Ну, ви уявіть. Маленьке місто, де всі вважають, що місце жінки поряд із плитою. Мої однокласники вже давно одружилися, розвели дітей, дивляться на мене див но. Через два роки мені пощастило. Я потрапила на інтерв’ю до успішної компанії і через тиждень дізналася, що з численних претендентів вибрали саме мене. Працювати мала в іншому місті. Зібрала речі та переїхала. Я була така мотивована, у мене був такий настрій. Їхала підкорювати велике місто. Першого тижня моєї роботи була позитивно здивована: величезна компанія, свій кабінет, зручний, технічно оснащений, колеги всі професіонали. І найголовніше, там було те, чого мене не вистачало у нашому маленькому місті – якась внутрішня інтелігентність людей. Все складалося чудово.
Навіть вийшло винайняти кімнату у доброї жінки за вигідною ціною. Незабаром я зустріла Олександра. Він не був хлопцем із фільму, навпаки, спокійний, не баrатий, але забезпечений, «домашній хлопець». Він не був схожий на однолітків із нашого міста, цим же й мене підкорив. Ми почали з ним зустрічатися і незабаром він познайомив мене з сім’єю, мамою та бабусею. Це водночас було і див но, і приємно. Його мама, Ольга Анатоліївна, виявилася дуже інтелігентною та чудовою жінкою. А бабуся – майстер поезії. Я почала справляти на них враження: почала готувати за рецептами Ольги Анатоліївни, одягатися як вона (у неї було чудове почуття стилю), сиділа вечорами з бабусею, читали разом вірші. Іноді, коли я залишалася в них допізна, вони пропонували мені залишитися, а потім переїхати. Але одне мене збентежило.
Пропозицію щодо переїзду зробила мені бабуся, а не Олександр. Через рік все вже стало звичайним. Всі справи вдома робила я, Сашко не доnомагав. Я вже стала шkодувати, що переїхала. Вирішила з’їздити на тиждень до батьків відпочити, а також запитати у них поради. Батьки зраділи моєму приїзду. Після того, як я їм розповіла, які вони люди, як до мене ставляться і яка там у мене зарnлата, вони порадили триматися цих людей та цієї роботи якось мотивували мене. Ось я й повернулася у гарному настрої до них. Вони мене зустріли нейтрально, не було радості від мого повернення. У Сашка теж. Я зрозуміла, що вони з першого дня користуються тим, що я так намагаюся їм сподобатися. Вони просто егоїсти, а я зручний для них варіант. Зараз Ольга Анатоліївна ще й натякає на весілля, а я гадаю, куди б втекти.