– Свєт, я неважливо себе почуваю, будь ласка перевір, чи правильно я написала всі цифри-запитала Ольга Миколаївна свою невістку. – Миколаївно, вам nогано? – запитала Свєта, – ось сядьте на крісло. Свєта посадила свекруху в крісло, принесла їй склянку води і відкрила вікно. Вони посиділи так кілька хвилин, а потім Свєта помітила, що на обличчі свекрухи з’явився рум’янець — значить, їй краще. Історія у цих жінок не схоже ні на одну іншу. Вони удвох працюють і повністю забезпечують всю сім’ю. Цьому є, звичайно ж, пояснення: коли Дімі, синові Ольги Миколаївни, було 15, його батько пішов з сім’ї, залишивши сім’ю ні з чим. Хоча, ні, він все ж залишив дещо-борrи. Ользі Миколаївні довелося поодинці виховувати сина, вона почала працювати на декількох роботах, щоб син ні в чому не потребував. Але коли справи стали зовсім погані, Дімі довелося залишити школу. Починаючи з 16 років, Діма поневірявся по підробітках — тут прибирай, там обслуговуй.
За все це Ольга Миколаївна винила себе. Вона не змогла дати синові гарну освіту. Звичайно, Діма потім закінчив школу екстерном, але по факту, освіти у нього не було. Зараз Ольга Миколаївна повністю забезпечує сім’ю сина. Вона хоч і немолода, але на nенсію не йде — знає, що в такій до лі сина є її вина. У Діми зараз троє дітей: він сидить вдома — готує обіди, водить дітей до школи, вчить з ними уроки, робить дрібні роботи по дому, а мати і дружина працюють. Ольга Миколаївна безмірно вдячна Свєті за те, що вона не побоялася фі нансових труднощів і вибрала її сина. Так, багатьом здається така поведінка Діми дармоїдством, але по факту, у нього немає іншого вибору.
Офісну роботу зараз і з хорошою освітою знайти складно, а дрібні підробітки хоч і принесуть rрошей, але не такі, щоб залишити дітей і віддатися роботі. А може, це все неправда, і Дмитро прекрасно може знайти роботу? Адже він якось завів трьох дітей (хоча Ольга Миколаївна безмірно рада з цього приводу; вона любить онуків більше життя, душі в них не чає), залишивши їх на шиї матері; значить, повинен був і про завтрашній день подумати. Це дуже слизька історія. Так, з одного боку, Ольга Миколаївна позбавила свого сина права отримати освіту і забезпечити собі хороше життя самостійно, але з іншого боку, зараз, в століття технологій, можна з легкістю отримати освіту за допомогою інтернету, і вже за 10 років Дмитро міг би знайти собі хорошу роботу. Напевно, тут вся справа в людях – ми самі творці свого життя.