– Уявляєш, твоя мама виставила мене з дому і відібрала ключі, – приголомшено сказав мені телефоном Стас. – Що означає “виставила” та “відібрала”?! – У свою чергу вразилася я. – Повертаюся з роботи, а вона мене прямо у дверях зустрічає. З дільничним. Кричить, що я на тебе давлюі ти від мене втекла. На мої слова, що ти у відрядженні, вона почала розмахувати документами на квартиру. Потрібно, щоб я сам пішов, інакше вона на мене заяву напише. Тобі подзвонити дільничний не дав. Сказав, що розбиратися буде лише у твоїй присутності, – розповів Стас про те, що сталося.
– А ти де зараз? – я не могла переварити цей абсурд. – У матеры. З Олею. Прямуючи у відрядження, ми відвезли дочку Олю до свекрухи. – Ще історію хочеш почути? Твоя мати ще вдень привезла мої речі до моєї, – сказав чоловік. Отака у нас некласична сім’я. Ми зі Стасом офіційно не оформляли свої відносини. Хоча живемо разом понад десяти років. Квартиру, де ми зі Стасом та Олею живемо теж придбали разом. Але прописані там лише я та донька. А Стас прописаний у матері. Свекруха давно подарувала квартиру синові, і ми оnлачуємо усі чеки ЖКГ.
Ще одна некласичність нашої сім’ї полягає в тому, що я працюю менше за чоловіка, а отримую вп’ятеро більше. Він любить свою роботу і не хоче її міняти. Так як із фі нансами у нас порядок, то я й не наполягаю на зміні Стасом роботи. Натомість цього вимагає моя мати. – Жити з таким – себе не поважати… Жінка має виходити на роботу, щоб людей подивитися і себе показати… Чоловік повинен заробляти більше за дружину… І далі в тому ж дусі. Ну лаялася і лаялася… Але що мама таке вчинить, ніколи б не подумала. Повернулась із відрядження. Залагодила питання з дільничним. Відібрала ключі у матері. І її, і Стаса комплекти. – А ти, мамо, подумай – важливі тобі стосунки зі мною чи ні. Серйозно подумай.