– Бери розрахунок, – вкотре спостерігаючи, в якому стані повернулася з роботи Інна, сказав їй чоловік. – Ніяка робота не варта такої нер вування. Я достатньо заробляю, щоб ти змогла посидіти вдома та відпочити. – Року не минуло, як мене призначили завідувачкою дитсадка, – дружина не хотіла ставити на кар’єрі хрест. – Піди я зараз із роботи, то цим заявлю про свою неспроможність як керівника. – І що ж у цьому жах ливого? – наполегливо продовжував чоловік. – Я бажаю дивитися на тебе щасливу. А наші хлопчики скоро тебе впізнавати перестануть. Без образ, але, мабуть, це не твоє. – Цілком імовірно. – Інна сумно усміхнулася.
– Начальник повинен мати сталеві нерви та голосний голос, щоб співробітники по струнці ходили. А тут ще з девіантами доводиться спілкуватись. – Саме так. Роботу собі ти знайдеш по-любому. А ті, хто не цінує нормального себе ставлення, натомість отримують тирана. То це вже їхні nроблеми. У залу, де розмовляли Інна з чоловіком, влетіли хлопчаки – близнюки. Побачивши матір, вони з радісним криком кинулися до неї обійматися. – Увага, хлопці, – звернувся до них глава сім’ї, – у мене є чудова новина. Наша мама йде з роботи, і більше не буде відсутня у вихідні та вечори. – Ур-р-а-а! – подвійний крик майже приголомшив Інну. Щасливі обличчя синів навели її на серйозні роздуми:
а й справді, вона часто затримувалася на роботі, і, повернувшись додому, тільки й встигала вечерю приготувати. І що чудово! Критикуючи інших батьків, яким завжди бракувало часу на своїх дітей, вона не бачила очевидного, що сама від них недалеко пішла. – Нехай буде так! – піднявши руки вгору, ніби здаючись, урочисто сказала жінка. – Завтра ж напишу заяву про звільнення, доопрацюю пару тижнів, що залишилися, і вступлю в повне ваше розпорядження. Нову роботу Інна знайшла лише місяців за сім. Спокійне місце у фірмі, яка організовує заходи для дітей. На її колишній посаді велика жінка, з великим досвідом роботи, яка рішуче, без вагань б’є співробітників карбованцем за найменший прорахунок. Одну позбавила премії, другу… Ось виховательки й стали з належною старанністю виконувати свої прямі обов’язки.