Погостювала у сина кілька днів та зомліла, побачивши, що робиться у їх квартирі
Історій про напружені стосунки невістки та свекрухи – безодня, але така, яка трапилася з моєю колегою, думаю, у всьому інтернеті не знайти. Цього року моя колега, Вікторія, кілька разів пропонувала нам соління, джем, домашню консервацію, але бажаючих ніколи не було. До того ж вона пропонувала їх безkоштовно. Мені стало дуже цікаво. Невже Віка консервує овочі та фрукти, щоб потім роздавати їх задарма колегам. Я якось не стрималася, спитала, Віка все пояснила. У їхній сім’ї ні діти, ні Віка із чоловіком консервацію не люблять. Їм краще свіжі продукти куnувати, хоч це й дорожче, але заготовки не люблять. Того ж не скажеш про свекруху Вікторії. Ось вона любить консервацію.
Віка розповіла, що вона по 30, по 40 банок просто так викидає у відро для сміття. На початку вона викидала тільки вміст банок, а банки мили і повертала, але коли це її дістало, чоловік почав купувати нові банки і відвозити їх мамі. Чому вона не скаже всі свекрухи? Так Віка говорила й неодноразово. Свекруха чудово знає, що сім’я сина їх не любить, але все одно збирає банки та дзвонить синові, щоб той поїхав за ними. Коли син відмовляється їхати за банками з приводу того, що вони таке не їдять, свекруха привозить їх сама. На електричці.
А ці речі важать по 30 кілограмів. У неї і так слабка спина, постійно ходить на обстеження, а тут ще й важкі банки тягати. Так ось, щоб не ображати жінку, Віка просто дякує і викидає їх на смітник. А викидає після року зберігання на полицях шафки на балконі. Якось, коли свекруха була в гостях у Вікі, вона побачила маленьку повну баночку у смітнику. Вона таке їм влаштувала… Віка каже, що свекруха навіть заплакала через це. Тоді вони відбилися тим, що заготівля зіпсувалась. Побачивши таку реакцію, вже ніхто не наважувався казати хоч одне слово nроти консервації. Коли Віка мені все це розповіла, я подумала, що вона роздмухує кадило, але вже вдома я усвідомила, що у кожного з нас є такі проблеми, які іншим здаються дрібницями, а для нас вони не вирішуються. Від цієї думки, щиро сказати, мені стало навіть легше.
