Олена та Катя давні подруги, ось сиділи у кафе, і все говорили про своє. У Каті незабаром важлива дата з чоловіком-річниця весілля, так що думала жінка, щоб такого цікавого подарувати чоловікові. -У нас як завжди у житті відбувається. Даруємо тільки те, що знадобиться вдома. Раніше це були якісь каструлі, сковорідки, праска або ще щось подібне. А коли давно з чоловіком живеш і вже все необхідне давно куплено, то голову ламаєш, що ж подарувати на свято. -От, у мене чоловік вигадує нестандартні подарунки, якісь сюрпризи. Найчастіше це поїздки чи якийсь квест. Тоді він замовив мені шоколадний фонтан. Ось такі незвичайні подарунки добре запам’ятовуються. -І все ж таки, погодься, що жінку легше здивувати, ніж чоловіка.
Мені на думку нічого незвичайного не спадає. Може йому щось солідне купити? -Купи йому щось шкіряне. Можна черевики, або гаманець, або блокнот. -Ні. Туфлі треба з ним вибирати, бо ще не підійдуть. Гаманців у нього аж три, та всі в коробочках вдома лежать. А блокнот-тепер все в телефон записують. -Так … пройшов у нас час романтики. -Романтики? Точно! А що, якщо я подарую йому шоу-феєрверків. -Ти впевнена? Йому таке сподобається? -Ну звичайно. Це ж незвичайно, та ще й точно запам’ятається. За кілька тижнів подруги знову зустрілися в тому ж кафе.
У Каті зовсім не було настрою і Олена намагалася м’яко підійти до теми річниці. -Все пройшло зовсім не так, як я собі уявляла. Ми мало не розлучилися! -Ой, що таке? Феєрверк не спалахнув? -Гірше. Ми сидимо за столом, тут він дарує мені гарний ланцюжок у комплекті із сережками. А у мене вуха не проколоті. Я починаю на нього кричати, як він за стільки років не помітив, що в мене вуха не проколоті. І зараз запалюються феєрверки. А ми щось сваримося. -По зараз проколотим вухам можна судити, що все у вас закінчилося добре? -Так, зараз добре. Таку річницю надовго запам’ятаємо.