Таня вирішила познайомитися з братом чоловіка, якого завжди ставили за приклад. Вона уявити не могла, куди приведе її це знайомство.
-Відпочивати тобі треба, Васю. Он Сергій шукає, з ким до Туреччини поїхати, приєднуйся до нього – сказала свекруха своєму синові. Таня збирала прання і не розуміла: Як це? Поїхати на відпочинок без дружини? Але свекруха не бачила меж: -Ця валяється вдома кожен день, а ти постійно на роботі. -Я вам не ”ця” – не витримала Таня. На мені вся хата! Це був уже не перший подібний випадок.
Свекруха критиkувала Таню при кожній нагоді, а чоловік постійно відмовчувався. -Нев же ти реально без мене поїдеш? -Тань, ну, це всього на один тиждень – і пішов у свою кімнату. Жили вони разом уже понад 5 років, причому, в однокімнатній квартирі. Свекруха ж у цей час жила у просторій двійці. Таню це напружувало, але чоловік нічого не збирався робити. Людиною він був гарною, ось тільки мамі своїй суперечити не наважувався. Сергій же був двою рідним братом Василя.
Свекруха постійно ставила його за приклад: машина є, власна квартира, заробляє на якихось акціях. Якось Таня вирішила дізнатися, хто такий цей Сергій. Дізналася адресу, знайшла квартиру, зателефонувала у двері. Відкрив їй хлопець у одних тр усах. -Ви Сергій? -А ти хто така? Гаразд, заходь. -Я Таня, дружина твого брата. Зайшовши в квартиру, Таня не могла повірити своїм очам: вона була справді шикарною. Величезна кухня, табурети, як у барі. -Що вирішив Сергій, поїде зі мною? Гаразд, потім про це.
Давай вип’ємо за знайомство. Вони розмовляли. Сергій виявився чудовим хлопцем, з гумором, ще й піцу запропонував замовити. З братом чоловіка було так легко, що жінці не хотілося йти. Але все ж таки довелося повернутися додому. Василь все ж таки полетів до Туреччини. Але Тані чомусь стало легше: ніхто не заважав їй займатися домашніми справами. Раптом вона почула замок дверей. Відкривши, не повірила своїм очам: на порозі стояв Сергій, із величезним букетом троянд. -А Де Вася? -Не знаю я, на пляжі валяється, напевно.
