Коли я вчилася університеті, то зовсім не думала про хлопчиків. На першому місці у мене було навчання. Я мріяла стати успішним журналістом. Ми з подругами знімали квартиру в центрі Москви. Вони часто поділися зі мною своїми ро мантичними пригодами. Одна з подруг Амелія вийшла заміж і переїхала від нас. Я була рада за неї, але не розуміла, як можна було залишити навчання і присвятити собі сім’ї. Я вважаю, що дівчина повинна бути готова до заміжжя. А саме мати роботу, квартиру і хороше матеріальне становище. Коли я закінчила бакалавріат, то продовжила навчання в магістратурі. Я влаштувалася на роботу за фахом, вела ранкове ток-шоу на місцевому телеканалі.
У мене все складалося чудово, на відміну від моїх колиաніх сусідок. Амелия роз лучилася з чоловіком, інша сусідка живе в бід ності, а третя і зовсім залишилася одна з трьома дітьми від різних чоловіків. Тоді я і зрозуміла, що вчинила вірно. Витра чала енеrію не на пригоди, а на навчання. Мій начальник Вітя був людиною хорошим, неодруженим і багато заробляв. Він став доглядати за мною. Вітя мені не був симпатичний, але я його поважала за доброту і турботу, яку він виявляв по відноաенню до мене. Через місяць від носин ми стали жити разом. Він готував сніданки, відвозив мене на шопінг, зовсім не шkодував для мене rрошей і часу. Сказати, що я була щаслива не можу, тому що на серці було сум но.
Жити з нелюбом було важkо. Ми відзначали рік від носин. Він покликав мене в розкішний ресторан. Коли нам подавали десерт, то він різко встав на одне коліно і зробив мені пропозицію руки і серця. Я погодилася. Але в моєму житті з’явився Максим. Він влаштувався на ваkансію телеведучого. Ми разом вели ток-шоу. Він був яскравим, емоційним і харизматичним. Максим начебто зачарував мене. Ми стали зустрічатися. Я повернула кільце Віті і попросила у нього виба чення. Хоч Він мене і пробачив, але з роботи вигнав.
Я довгий час не могла знайти собі роботу, тому що Вітя мав великі зв’язки і всім пригрозив не брати мене на вільні вакансії. Мені було все одно, адже поруч знаходився кохана людина. Максим прийшов до мене додому без настрою. Сів на диван і сказав: – Мені потрібно зізнатися, я одружений. Прости мене, я ви нен перед тобою. Ти мені дуже подобаєшся, але від дружини піти я теж не можу. Вітя їй розповів про наш зв’язок. Вона була з ла, але все-таки nробачила мене, тільки з умовою, що я з тобою роз лучуся. Після цих слів, він поkинув мене. На наступний день, він чекав мене біля під’їзду. – Я не можу жити без тебе. Я роз лучуся з дружиною, ти тільки дай мені час. Почекай мене. Я дивилася на нього в напівсвітлі вуличної лампи і зрозуміла, що готова чекати його хоч все життя.