Провівши 5 років на роботі в Італії, я повернулася додому, але зіштовхнулася з несподіваною напругою у стосунках з чоловіком Андрієм. Незважаючи на його переконаність у тому, що нашого простого сільського життя цілком достатньо, мною рухало бажання забезпечити майбутнє для нашої дочки, тим більше, що наближалося її весілля. Не зважаючи на протести Андрія, я поїхала до Італії, вирішивши накопичити достатньо коштів, щоб купити для нашої дочки квартиру.
У Римі я зустрілася з Оксаною – односельчанкою, яка допомогла мені знайти роботу з догляду за людиною похилого віку. За 4 роки я накопичила достатньо коштів на купівлю квартири і ненадовго повернулася додому, щоб завершити угоду, а потім знову вирушила до Італії за додатковими заробітками, щоб оплатити ремонт. Однак під час наступного візиту додому я виявила, що мій шлюб перебуває під загрозою.
Оксана натякнула моєму чоловікові, що мій фінансовий успіх підозрілий і наводить на думку про мою невірність. Незважаючи на мої спроби пояснити ситуацію, довіра Андрія була підірвана, і він подав на розлучення. Уся ця ситуація залишила мене здивованою і з розбитим серцем. Мої наміри були спрямовані виключно на забезпечення кращого майбутнього для нашої дочки, але інсинуації Оксани посіяли розбрат у моїй родині. Тепер, зіткнувшись із розірванням шлюбу, я запитую себе: невже через заздрість можна так спокійно піти на руйнування чужої родини?