На роботі наш колектив з 23 осіб згуртований, як сім’я, обіди та розмови проходять без розбіжностей. Нещодавно на роботу повернулася Таня, молода колега, яка була у декретній відпустці. Колись ми були подругами, але згодом наш зв’язок ослаб. Щоб відсвяткувати повернення Тані, ми влаштували невелику зустріч. Після того, як більшість пішла, Таня, ще одна колега і я залишилися, щоб навести лад. На цей момент Таня попросила зайняти 2.000 гривень на сімейні витрати, пообіцявши повернути до понеділка.
З небажанням я позичила їй гроші, вимушена через брак коштів скасувати плани на вихідні з друзями. У понеділок Таня поводилася так, ніби позики й не було. Коли я зустрілася з нею, вона зізналася, що не може повернути гроші і запропонувала мені попрацювати на неї, щоб отримати їх назад, що мені здалося дивним.
Вона продовжувала ухилятися від повернення грошей, внаслідок чого я опинилася у скрутному фінансовому становищі та не могла дозволити собі обіди, а до дня зарплати залишалося ще два тижні. Ця ситуація поставила мене в глухий кут і змусила задуматися про те, що робити далі. Відмова Тані визнати свій обов’язок засмучує, і я не знаю, як повернути свої гроші, не створюючи напруженості на робочому місці. Як краще вчинити в такій делікатній ситуації? Думаєте, мені варто ще раз нагадати їй про борг, чи це вже моветон?