Вийшовши заміж вдруге, я опинилася в складній ситуації, пов’язаній з моїм сином-підлітком Васею від першого шлюбу та моїм новим чоловіком Сергієм. Ми разом вже 6 років, і ми маємо спільного маленького сина. Однак після народження дитини Сергій став наполягати на тому, щоб Вася з’їхав і почав працювати, незважаючи на його гарну успішність та бажання здобути вищу освіту.
Мій чоловік рідко спілкувався з Васею через різні графіки, але все одно відгукувався про нього зневажливо і тиснув на мене, змушуючи обирати між ним та моїм сином. Василь, спокійний та добрий хлопець, ніколи не викликав конфліктів удома та був зосереджений на навчанні. Саме тому таке ставлення чоловіка мене дуже ображало і зачіпало, хоча в іншому він ставився до мене добре.
У пошуках поради я звернулася до психолога, який виявив негативний вплив поведінки чоловіка на обох дітей і порадив усіма силами доносити до Сергія позитивний внесок Василя в наше сімейне життя. Психолог навіть наголосив на ролі Васі як корисної присутності та люблячого брата, припустивши, що його майбутні успіхи можуть принести нашій родині фінансову вигоду. Зараз мені радять знайти підходящий момент для м’якої, але твердої розмови з Сергієм, щоб розв’язати цю напруженість. Результат цієї майбутньої розмови здається мені критично важливим як для майбутнього мого сина, так і для мого власного.