Сестра мого чоловіка, Аліса, переїхала до нас майже на два роки, щоб навчатися у місті, але більшу частину часу проводила на вечірках і повністю залежала від нас матеріально. Спочатку я противилася тому, щоб вона жила з нами, але свекруха наполягла на цьому, нагадавши, що вона зробила фінансовий внесок у нашу квартиру.
Аліса не мала особистих кордонів і поваги до наших речей: вона часто користувалася моїм одягом і косметикою без дозволу. Вона також не мала елементарних навичок господарювання, ніколи не брала участі в роботі по дому і постійно замовляла дорогі речі по Інтернету, очікуючи, що ми за них заплатимо. Її присутність сильно напружувала наш шлюб.
Одного разу, повернувшись додому раніше, я виявила, що Аліса прогуляла пари, щоб розважати в нашій квартирі чоловіка набагато старше себе – неповажно користуючись нашими речами і простором. Це стало останньою краплею. Я вимагала, щоб вона негайно пішла. Того ж дня свекруха звинуватила нас у безвідповідальній поведінці Аліси. Через місяць вона стала наполягати на тому, щоб ми утримували її та її майбутню дитину: вона завагітніла від цього чоловіка. Розлютившись, я поставила ультиматум: Аліса повинна піти раз і назавжди – або мій чоловік може піти разом з нею. Я не дозволю їй зруйнувати своє життя!