У 22 роки Ксенія успадкувала двокімнатну квартиру в столиці від своєї бабусі Ольги – родички, яку вона майже не знала через давню ворожнечу між нею та матір’ю Ксенії – Сонею. Жінки ненадовго примирилися під час критичної хвороби, яка забрала Соні життя, але було вже пізно миритися. Незабаром після цього померла і Ольга, але встигла скласти заповіт на Ксенію, можливо, як спосіб загладити свою провину. Ксенія, скориставшись можливістю розпочати нове життя, переїхала до столиці, продавши свій сільський будинок.
Вперше потрапивши до нової квартири, вона зіткнулася з молодим чоловіком, Віталіком, який стверджував, що винаймає тут кімнату. Незважаючи на подив Ксенії, він пред’явив договір оренди, в якому було зазначено виплати Ользі. Ксенія, яка спочатку не бажала ділитися своїм простором, зрозуміла, що через фінансові труднощі їй доведеться тимчасово співіснувати з Віталіком. Щоб фінансувати життя, про яке вона мріяла, Ксенія швидко знайшла роботу бібліотекаря. Нова робота була предметом її гордості, але платили за неї надто мало, щоб це одразу змінило ситуацію.
Після розмови з подругою Наталкою, яка запропонувала знайти хлопця, щоб витіснити Віталія, Ксенія, скептично налаштована, спробувала зайти на сайт знайомств. Вона зустріла дуже інтригуючу людину, але побачення різко зірвалося, коли вона помітила, що Віталік теж чекає на когось у тому ж кафе. Незабаром виявилося, що інтригуючою людиною був він. Життя Ксенія перетворилося на суміш нових починань та несподіваних проблем, змусивши її задуматися про те, чи знайде вона колись спільну мову з Віталіком – чи продовжить мріяти про життя наодинці у своїй новій міській квартирі?