Робочий день закінчився раніше, і Галина була рада цьому несподіваному скороченню зміни. Вона відчувала особливу втому і знала, що останнім часом працювала дуже багато. Підійшовши до будинку, Галина помітила машину свого чоловіка поряд з автомобілем її подруги. Незважаючи на свої хвилювання, во на вирішила не поспішати з висновками та згадала, що вона багато часу проводила на роботі, даючи чоловікові багато вільного часу. Зайшовши до будинку, її охопило відчуття тиші та незвичної порожнечі у вітальні. Вона почула незрозумілі звуки з ближньої кімнати і повільно підійшла до дверей спальні.
Там вона побачила сцену, що викликала у неї дискомфорт. Її чоловік, Вадим, стояв позаду її подруги, Карини, і допомагав їй застебнути яскраву червону сукню. Відразу стало зрозуміло, що відбувається. Хтось інший не міг бути так близько та інтимно пов’язаний з її подругою. Вадим та Карина помітили Галину і вона побачила переляк у їхніх очах. Галина була охоплена змішаними емоціями. Вона відчувала образу, лють, біль і великий смуток. Її стабільне та щасливе життя зруйнувалося за пару хвилин. Вона намагалася зрозуміти, через що це сталося, скільки часу тривала ця зрадницька афера.
Вадим почав говорити, активно жестикулюючи руками, намагаючись пояснити ситуацію: — Галино, ти все не так зрозуміла… — Звісно, — перервала його Галина. Галина зібрала всі свої сили, щоб зберегти самовладання та гідність. У її голові крутилося безліч питань, але зараз найважливіше було вирішити, як жити далі. Вона розуміла, що їй потрібно зробити вибір. Питання мучили її: скільки часу тривала ця зрада? Що буде з їхньою родиною? Галина ухвалила рішення. Вона зрозуміла, що не може залишатися в цьому будинку. Взявши свою сумку, вона вийшла надвір. Чоловік пішов за нею і сів поруч на лавку. Він дивився на Галину з гнівом у її очах. — Галю, ти справді все не так зрозуміла, — сказав він.
Жінка глянула на нього з сумнівом та скептицизмом. — Ти можеш пояснити всю цю ситуацію? – сказала вона. — Розумію, як виглядає, але я можу пояснити, — відповів Вадим. Він дав Галині свій телефон, де вона переглянула діалог між Вадимом та її матір’ю. Вадим питав її про розмір Галини та розповідав про сюрприз, який він підготував для неї. Там було навіть фото сукні, яку він вибрав. Галина відчула, як змішалися в ній полегшення та сором. Вона усвідомила, що вона швидко зробила такі висновки та звинуватила Вадима без достатніх доказів. — Пробач мені, Вадиме, — сказала вона, почуваючи себе безглуздо і шкодуючи про свою поведінку. Вадим усміхнувся і міцно обійняв Галину.
— Я тебе пробачив, Галино, і я радий, що ми розібралися. Мені дуже шкода, що ти так злякалася і подумала найгірше, але я справді хотів приготувати тобі сюрприз, щоб виявити свою турботу та любов. Галина відчувала, як змішалися полегшення, радість і сором. Вона зрозуміла, що має бути обережнішою і не робити поспішних висновків без достатніх доказів. — Вадиме, вибач і мене за мою реакцію. Я злякалася і одразу подумала найгірше. Але я ціную твою турботу і любов, і я дуже рада, що ти зробив для мене цей сюрприз, – сказала вона, обіймаючи його. Вони сіли на лаву і почали розмовляти відверто. Галина висловила свої побоювання та почуття, пов’язані з останнім часом, коли вона багато працювала і часто була відсутня вдома. Вадим пояснив, що його знайомство з Кариною було пов’язане виключно з вибором сукні для Галини і що він ніколи не сумнівався у своїх почуттях до неї.