Ангеліна і Гриша поспішно одружилися після недовгих залицянь, що тривали лише півтора місяці. Ангеліна, зачарована Гришею, не звертала уваги на його запальність, вірячи в їхню сумісність. Після весілля вони переїхали до старого будинку свекрухи, бо та переїхала жити до родички. Ангеліна задовольнялася своєю роллю домогосподарки, довіряючи Грицьку. Живучи в маленькому селі, вона стикалася з такими проблемами, як забір води з найближчих колонок та ручне прання одягу через відсутність пральної машини. Гриша, який працював, але не мав вищої освіти, мало що робив по дому.
Ангеліна навчилася готувати вечерю до його повернення, щоб уникнути конфліктів. Згодом їхня родина збільшилася. Саме тоді Ангеліна почала усвідомлювати неможливість покращення життя з Гришею. З народженням другої дитини ставлення Грицька трохи змінилося. Він став допомагати по господарству і проводити час з молодшою дитиною, схожою на нього, але їхня перша дитина відчувала себе обділеною увагою і поводилася неадекватно, за що отримувала догану від батька. Зрештою, жорстокість Грицька виявилася, коли він повернувся додому випившим і напав на Ангеліну.
Вона мовчки вирішила піти від нього, забравши дітей до матері. Проте мати не схвалила її рішення, не вважаючи Грицю здатним на таку дію. Незважаючи на тиск матері, Ангеліна стояла на своєму… Через чотири роки Ангеліна, тепер живучи зі своїми дітьми-підлітками, вирішила з’їхати від матері, щоб забезпечити сім’ї краще майбутнє. Гриша, який став безцільним, нерегулярним працівником, часто вмовляв її повернутися, але вона завжди відмовлялася. Ангеліна почала жити далі: у неї тепер були щасливіші стосунки з чоловіком, який прийняв її дітей як рідних.