Мою подругу звуть Аня, їй 35 років. Багато років заміжня, має чудову вищу освіту, але не працює, чоловік повністю забезпечує її. Якось ми заговорили про дітей. Я поцікавилася чому вони не народять дитину. На це Аня відповіла, що це потрібно було робити раніше, а зараз уже пізно. Я на це сказала, що зараз їй 35 років, якраз той самий вік, коли треба народжувати. якщо жінка будує кар’єру, то до цих років вже мала досягти всього, чого хотіла, то чому б не народити?
А Аня навіть не працює, спокійно може народжувати та займатися дитиною. Однак у неї одні відмовки на це. Коли дитина піде у дитячий садок, то вона вже буде старою, а люди думатимуть, що вона бабуся, а не мама. Я згадала безліч прикладів, коли жінки народжували у 40 і навіть ще старше. Але її це ніяк не переконало навіть на трішки. Я просто вирішила, що Аня та її чоловік не хочуть мати дітей.
А коли я побувала в них у гостях, то була вражена. Виявилося, що вони кошатники та кішок у них вдома не порахувати. Кожен вихованець був названий людським ім’ям. Вони з ними так сюсюкалися, лишилося тільки в попу поцілувати. Тоді в мене в голові з’явилася думка, що краще б у них таке ставлення було до дітей, а не до котів. Я розумію, що кожен вільний вибирати для себе те, що хоче, але все ж таки діти – це продовження тебе. А кішки тобі у старості допоможуть?